«Доброго дня! Моя мама померла 15 років тому. На той час з нею проживав мій рідний брат, який не був одружений і не мав дітей. Мама зробила на нього дарчу. Через два роки він одружився. Його жінка заставила розписатися з нею і приписати до хати. Що він і зробив. Вона проживає в селі, має хату подаровану батьками. Спільних дітей у них немає. Нажите майно наших батьків. В мене таке запитання: чи має вона право на подвійну прописку, в селі, і в місті. Можливо таке, що вона має два паспорти? Прошу, допоможіть розібратись. Через неї ми з братом вороги.»

Перш за все слід зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року положення щодо прописки (виписки) було визнано таким, що не відповідає Конституції України, тобто є неконституційним.

З моменту ухвалення Конституційним Судом зазначеного рішення поняття «прописка» в Україні не існує. Натомість існує поняття «реєстрація місця проживання особи», відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року. Наявність у особи реєстрації місця проживання одночасно за двома адресами законодавством виключається. Адже, щоб зареєструвати нове місце проживання необхідно пройти зняття з реєстрації з попереднього місця проживання, що буде підтверджуватись талоном зняття з реєстрації та відображатись у вигляді відповідного штампу у паспортному документі. Щодо наявності у особи двох паспортів, то це є порушенням закону. Якщо є достатні підстави вважати, що такий факт має місце – необхідно звернутись із заявою у відділ УМВС України (міліція). У випадку підтвердження відомостей, винну особу буде притягнено до відповідальності.

Читачка зазначила, що квартира належить її брату. У зв’язку з цим він як власник має право вимагати усунення будь-яких перешкод у користуванні квартирою, а саме в судовому порядку вимагати скасувати реєстрацію місця проживання особи, що зареєстрована в його квартирі, якщо така особа не має законних підстав для проживання в ній. Третьою особою у справі доцільно залучити відповідний підрозділ Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.
Крім цього брат має право вимагати не тільки примусового зняття з реєстрації місця проживання, але й стягнення всіх матеріальних витрат, завданих тривалим не зняттям з реєстрації в квартирі, а також відшкодування моральної шкоди.

«Чоловік розлучений, працює неофіційно, має заборгованість з виплати мінімальних аліментів на дитину. Як зобов'язати божника сплатити аліменти і яку відповідальність він несе у разі несплати? Чи змінився розмір мінімальних аліментів зі змінами прожиткового мінімуму?»

У випадку якщо батько дитини не працює, або ж працює без оформлення трудових відносин з роботодавцем (що фактично одне й те саме), то: «якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує; якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору – судом. (ст.195 СК України). Нарахування аліментів у цьому випадку залежить від розміру, визначеного за рішенням суду (чи то частина від заробітку (доходу), чи тверда грошова сума ) та  даних органу статистики, які застосовуються виконавчою службою для визначення середньої заробітна плата по певній місцевості. Мінімальний  розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (за винятком визначення аліментів у твердій грошовій сумі) (ч.2 ст. 182 СК України). Прожитковий мінімум відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року складає для:

1) дітей віком до 6 років:

з 1 листопада 2009 року – 632 гривень, з 1 січня 2010 року – 755 гривень, з 1 квітня – 767 гривень, з 1 липня – 771 гривні, з 1 жовтня – 787 гривень, з 1 грудня – 799 гривень;

2) дітей віком від 6 до 18 років:

з 1 листопада 2009 року – 776 гривень, з 1 січня 2010 року – 901 гривні, з 1 квітня – 917 гривень, з 1 липня – 921 гривні, з 1 жовтня – 941 гривні, з 1 грудня – 957 гривень

У випадку якщо з вини особи, яка за рішенням суду зобов’язана сплачувати аліменти (у нашому випадку – батька), виникла заборгованість, то одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за   кожен день прострочення, що здійснюється у судовому порядку Здебільшого сума неустойки (пені) в багато разів перевищує розмір заборгованості з аліментів. Слід відмітити, що заборгованість за аліментами  стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому законом – до досягнення нею двадцяти трьох років (ч.4 ст. 194 СК України). Заборгованість з аліментів підлягає індексації відповідно до закону.

Неплатника аліментів на утримання дитини може бути притягнено до кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 164 КК України, у вигляді штрафу від ста до двохсот  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від

вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

Слід наголосити, що питання стягнення аліментів є важливим, оскільки воно стосується перш за все інтересів неповнолітньої дитини. А тому якщо один з батьків ухиляється від їх  сплати (при цьому маючи достатньо коштів), не слід сидіти «склавши руки» – необхідно діяти. При вирішенні даного питання незайвою буде допомога юриста, проте все залежить лише від вас.