«Я виступала поручителем по кредиту. Після рішення суду було визнано борг по кредиту сплатити солідарно. На даний момент мені немає чим платити. Як можна вирішити дане питання?»

Для початку з’ясуємо правову природу договору поруки. Відповідно до Глави 49 Цивільного кодексу України, порука є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання, а саме це – договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку (ст. 553 ЦК України).

Як стає зрозуміло метою поруки є додаткове забезпечення повернення боргу. У випадку порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, тобто кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і будь-кого з них окремо (ст. 543 та ст. 554 ЦК України).

Обсяг відповідальності поручителя буде залежати від того, які зобов’язання перед кредитором він бере на себе, та може забезпечувати виконання зобов’язання боржником частково або повністю. У випадку, коли обсяг відповідальності поручителя не визначено в договорі, він відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що і боржник.

Після виконання зобов’язання перед кредитором до поручителя переходять усі права кредитора, що включає право вимагати від боржника повернення сплачених внесків, відсотків, штрафів, відшкодування збитків та судових витрат, тощо.

Повне визначення можливих варіантів поведінки поручителя, який отримав вимогу оплати боргу по кредиту, можливе лише після безпосереднього ознайомлення юристом з кредитним договором, договором поруки, рішенням суду, іншими матеріалами цивільної справи про стягнення боргу. Загальними пропозиціями можуть бути, по-перше, все ж таки слід спробувати вирішити питання порядку оплати боргу, що виник, на рівні переговорів з кредитором (банком, кредитною спілкою, ін.). По-друге, слід також з’ясувати чи рішення суду є законним та обґрунтованим, тобто чи суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, повно і всебічно з’ясував обставини, на які сторони посилались, як підстави своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст. 213 ЦПК України). Підставами для оскарження рішення суду є також якщо: банк звернувся пізніше 6 місяців з моменту затримки платежів по кредиту; поручителем є чоловік/дружина і майно, на яке банк намагається накласти арешт, - спільне; поручитель не засвідчував особисто договір поруки; поручитель є недієздатним; поручитель до 70% своїх доходів направляє на аліменти дітям і недієздатною родичам; поручитель є безробітним і не володіє нерухомим чи рухомим майном.

У випадку виявлення порушень, доцільно використати право апеляційного та касаційного оскарження (ст. 292 та ст. 324 ЦПК України), у визначеному ЦПК України порядку.

Проте слід пам’ятати про норму ЦПК України, яка зобов’язує осіб, які   беруть участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати

процесуальні обов’язки (ч.3 ст. 27 ЦПК України). Це стосується неприпустимості особою умисного затягування процесу,