«З дружиною розірвали шлюб у 2008 році. Оскільки вона прописана разом зі мною у квартирі батьків (не приватизована), тому зараз змушені проживати разом. Моя колишня дружина дуже скандальна особа, випиває, брутально себе поводить. Неодноразово зверталися до дільничного, проте як результат попередження. Яким чином можна виписати її з квартири без її згоди?» (Ігор)

Відповідно до ст. 64 Житлового кодексу України, члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо вищезазначені особи перестали бути членами сім’ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов’язки, як наймач та члени його сім’ї.

Згідно із ч. 1, ст. 109 Житлового кодексу України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Житлового кодексу України, якщо наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення. Під заходами громадського впливу розуміються заходи виховного характеру, що здійснюються громадськими організаціями і трудовими колективами громадян за місцем проживання до осіб, які порушують правила співжиття, в тому числі, у передбачених законом випадках, і до правопорушників.

Відповідно до рішення Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 29 жовтня 2003 року «виселенню наймача або членів його сім’ї на підставі ст. 116 ЖК України без надання іншого жилого приміщення мають передувати офіційні заходи запобігання виникненню такої ситуації або громадського впливу на наймача. Йдеться про заходи попередження, яких застосовують суди, прокурори, органи внутрішніх справ, адміністративні комісії виконкомів, або заходи громадського впливу, яких вживають збори мешканців будинку, члени житлово-будівельних кооперативів, трудові колективи, товариські суди й інші громадські організації за місцем роботи або проживання відповідача. Відповідно до правил ст. 59 ЦПК України про допустимість доказування, факт застосування таких заходів попередження чи громадського впливу має підтверджуватися письмовими доказами.

Таким чином, виселення колишньої дружини з квартири може бути здійснено лише після застосування до неї заходів громадського впливу та подальшого звернення з позовною заявою про виселення до суду. Можливість такого виселення також буде залежати від наявності у подружжя малолітніх чи неповнолітніх дітей.